Робоче поселення: до чого тут німці?
Такі симпатичні, але зараз здебільшого занедбані будинки можна побачити в різних районах Києва: на ДВРЗ, Святошині, Рембазі, Відрадному. Вони виростали у 40-50-ті роки минулого сторіччя біля великих заводів та фабрик. В народі їх прозвали “німецькими”. Адже будували їх військовополонені після закінчення Другої Світової. Кажуть, що німців з профільною освітою навіть допускали до проектування. Мовляв, саме тому споруди виглядають доволі європейськими. Як би там не було, це житло довгий час вважалося “козирним”. Не дивно: власний (ну, майже) садочок під вікном, всього півтора десятки квартир на будинок, просторіші ніж у “хрущівках” помешкання. Затишно!
От ми і вирішили передати цю атмосферу в наших макетах, що відтворюють забудову робочого поселення у Miniland.UA. Воно знаходиться біля вугільної шахти, тож живуть тут її працівники. У “німецьких” будинках є все для комфортного проживання: справжні меблі і шпалери, красиві люстри, та навіть електричне освітлення! А ще — доглянутий двір з клумбою та лебедем із автомобільних шин. Помітили красеня?
Втім, чимало містян довгий час намагались триматися від таких поселень подалі. Чому? Гортайте далі і дізнаєтесь!
Величезні підприємства поруч сформували майже однорідний “пролетарський” склад мешканців робочих поселень. Тому вже наприкінці 80-х, коли почався остаточний економічний занепад радянської імперії, робітники потрапили у скрутну соціальну ситуацію. Як результат, в районах на кшталт ДВРЗ склалася своя атмосфера. “Пацанчики з сємками”, вороже ставлення до випадкових гостей, шкідливі звички та залежності. Колоритно та досить небезпечно.
Звісно, останні роки ситуація змінилася на краще, райони з недоброю славою все більш заселяє поважна публіка. Тут стрімко розвивається вся необхідна для комфортного та спокійного життя інфраструктура, але стереотипи ламати важко. Проте дуже треба! Бо навіть традиційна архітектура у таких робочих поселеннях більш ніж варта уваги. Це добре видно на наших макетах. Тай місцеві “гопніки” виховані, чемні та культурні. Бачите, яку красу зробили на подвір’ї? Тому до них у гості з радістю ходять з усіх куточків Miniland.UA. Співають під гітару пісні Тараса Чубая та грають у шахи. Звісно, лише вночі, коли відвідувачі не бачать. Тільки — тсс-с-с-с! 🙂
